До Дня захисника Вітчизни

До Дня захисника Вітчизни загін миротворців нашої школи «Мужність» влаштував зустріч з учасником бойових дій в Афганістані, а зараз з вчителем захисту Вітчизни Комаровим Костянтином Андрійовичем.

Учні 8-а класу спілкувалися зі своїм вчителем ніби то як завжди, однак після розповіді Костянтина Андрійовича, поглянули на нього іншими очима і зрозуміли, що приклади для наслідування є і серед звичайних людей, які нас оточують. З цікавістю слухали майбутні захисники Вітчизни свого наставника, роздивлялися нагороди, дехто посміхався, дехто замислився.

Ось дещо із спогадів учасника бойових дій в Афганістані Комарова К.А., записаних учнями 6 грудня 2011 року.

/Files/images/02122011141.jpg

«Мне тогда было 19 лет.

Медаль “За отвагу” я получил в бою, захватив безоткатное орудие. Во время боя мы с товарищем охраняли пленных. Вдруг по нам начался обстрел. Стреляли «духи» из безоткатной пушки калибра 92 мм. Я не растерялся, бросил гранату, убив пятерых духов, и заодно захватил пушку. В это время, пленные разбежались, но это было уже не столь важно. Я взял орудие и начал бежать к своим. Они не узнали меня, и чуть было не открыли огонь. Но я вовремя закричал, что свой. В тот же день нас забрали в часть на вертолете».

«Однажды нам выдали сухим пайком сахар (рафинад) и мы сделали из него домино, а это считалось азартной игрой, и было наказуемо. Мы потихонечку играли примерно с неделю. Но съестные припасы закончились, и голод заставил нас съесть «домино». Возможно, что к лучшему, а то наказания нам было бы не избежать, если бы увидели отцы-командиры. Бывало, что питались чем приходилось, в том числе черепахами и их яйцами.»

Кiлькiсть переглядiв: 15