.jpg)
.jpg)
ІСТОРІЯ БІБЛІОТЕКИ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
Споглядаючи минуле,ми дивимося у майбутнє. Минуле надихає нас вселяє віру в наступні звершення, наповнює душу відчуттям причетності до вічного і прекрасного. А що може бути прекраснішим від книги - скарбниці духовних багатств людства, які зберігаються у бібліотеках. Бібліотеки закладів освіти починають свою історію з 18 століття. Росла тяга до знань,потреби в літературі та інформації про неї.
Тому,в другій половині 19 століття, виникла необхідність створити мережу бібліотек на допомогу народній освіті.
Йшли роки. Відкривались нові заклади освіти, де бібліотека ставала структурним підрозділом. ХСШ № 114 відкрилась у 1934 р.
Маленька, зовсім непримітна споруда. Заклад освіти був україномовним. Навчання велось в три зміни. В роки Великої Вітчизняної війни в приміщенні закладу освіти розмістився санітарний батальйон. В 1947 р. на третьому поверсі закладу освіти виділили невеличке приміщення, де були зібрані перші книги.
Це і є початок історії ібліотеки закладу освіти.
Пам’ять про чудову книгу, прочитану нами в дитинстві, назавжди зв’язана зі згадкою про людину, яка дістала її для нас з книжкової полиці і, усміхаючись сказала :
- Прочитайте , не пошкодуєте !
Саме такою була Ася Кузьмівна Чубарова, перший бібліотекар ХСШ №114.
Не за обов’язком , а за покликом душі,відбирала вона для дітей все, що може порадувати людину в ранні роки дитинства. А фонд тоді був зовсім невеличким. Через декілька років він почав збільшуватись, був зовсім невеличким. Через декілька років він почав збільшуватись, адже держава виділяла невеличкі кошти на комплектування .
Яка радість охопила душу молодого працівника, коли довідалась про переїзд на перший поверх до більш просторої кімнати .
Не дивлячись на свою занятість, вона читала дітям цілі сторінки хорошої прози чи віршів. Вона навчала дітей цінувати книгу, вивчила, як оволодіти мистецтвом читання, розкрила перед читачами весь всесвіт і зовсім особливий світ - світ літературних героїв .
Та радість бібліотекаря затьмарила крадіжка цінних книг через те, що були відсутні грати на вікнах першого поверху . І адміністрація закладу освіти прийняла рішення перемістити бібліотеку на другий поверх.
В 1960 році кількість дітей в закладі освіти зросла. І виникла потреба добудувати споруду. Так з’явились нові класні кімнати, спортивна зала .
Директор Чудикова В.Д. вирішила, що і для бібліотеки класної кімнати мало. Адже дітям потрібно працювати з енциклопедіями, довідниками, словниками. Для цього потрібна хоча б невеличка читальна зала. І таке приміщення знайшлось. На базі ХСШ №114 був проведений семінар. Щедро ділились своїм досвідом господарі закладу освіти. А колеги з району мріяли і про свою бібліотеку - таку ж світлу і простору .
В 1977 році здійснюється перехід закладів загальної середньої освіти на безкоштовне користування підручниками. А це - нова сторінка в історії бібліотеки закладу освіти, нова сторінка в трудовій біографії Асі Кузьмівни, нова ділянка роботи до цих пір ніким незнана і нікому невідома. Як же зробити так, щоб підручники були придатні для користування наступним поколінням. Поміркувала, зосередилась. А потім вирішила взяти собі хороших помічників, які б допомагали в технічній обробці нових підручників, в перевірці стану підручників, змогли відремонтувати пошкоджену книгу.
Була виділена окрема кімната для фонду підручників, придбані стелажі. В кожному класі був створений пост бережливих, який відповідав за стан підручників. Огляди-конкурси на краще збереження учбової книги стали традиційними. Справжній майстер своєї справи, А. К. Чубарова виховувала у дітей бережливе ставлення до книги .
А скільки бесід, вікторин , дитячих ранків, усних журналів було проведено за цей час, в підготовку яких, вкладено всі знання, вміння та бажання повести дітей у світ нового.
Швидко плине час. Не хотілось покидати школу і свою улюблену справу. Понад 40 років їй віддано. І Ася Кузьмівна виходить на заслужений відпочинок.
В 1989 році на зміну приходить працювати Виноградова Тетяна Геннадіївна, спеціаліст з вищою освітою.
Молода, швидка, енергійна, завжди з усмішкою на лиці. Тетяна Геннадіївна, привітний бібліотекар, яка вміло володіламистецтвом спілкування з учнями, обізнана з технологіями формування життєтворчості особистості, зароджувала в нерозвинених чистих душах дітей найкращі почуття, розкриваючи засобами літератури широкий світ, що оточує учнів .
Старалась , як могла, зацікавити допитливих читачів.
Виноградова Т.Г. проводила масові заходи з популяризації книги. Особливо це було захоплююче,коли до роботи підключались студенти-практиканти ХДІК, які проводили практику в нашому закладі освіти.
Проводила роботу і з педколективом. ЇЇ огляди новинок літератури мали великий успіх серед вчителів. А надходження до бібліотеки на той період були значними-в середньому 500-800 примірників на рік. За цей період фонд бібліотеки значно зріс .
П’ять років пропрацювала Тетяна Геннадіївна бібліотекарем в ХСШ №114, але за сімейними обставинами змушена була змінити місце проживання .
Бібліотекар Глущенко Світлана Миколаївна, яка працює в закладі освіти з 2005 року, по нинішній час виховує у дітей культуру роботи з книгою, вміння користуватись довідковою літературою, періодикою, каталогами та картотекою. Діти навчаються самі орієнтуватися у морі книжкових багатств.
Пройдуть роки. Заклад освіти дасть путівку в життя ще не одному поколінню , в серцях якого бібліотека залишиться осередком знань, скарбницею всіх багатств людського духу .
